Библия - Обещанное Восстановление

2-а Самуїлова

Розділ 22

1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,

2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!

3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!

4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!

5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.

6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!

7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.

8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!

9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!

10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.

11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.

12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.

13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.

14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.

15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.

16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.

17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.

18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.

19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.

20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!

21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!

22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,

23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!

24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.

25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.

26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,

27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!

28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.

29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!

30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!

31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!

32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?

33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.

34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,

35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.

36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!

37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.

38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!

39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.

40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.

41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!

42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!

43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!

44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!

45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.

46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.

47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!

48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,

49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!

50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!

51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“

2-я книга Царств

Глава 22

1 Давид пел эту песню Господу в тот день, когда Господь спас его от Саула и от всех его врагов.

2 «Господь — моя Твердыня, моя крепость и убежище моё.

3 Бог мой — моя Твердыня, в которой убежище я нахожу. Господь — мой щит, я обрету спасение Его силой. Он — крепость моя, моё убежище. Спаситель мой, Ты от безжалостных врагов меня избавил.

4 Когда народ смеялся надо мной, я к Господу воззвал, и Он спас меня от моих врагов! Господь достоин моих восхвалений!

5 Волны смерти грохотали вокруг меня. Поток уносил меня туда, откуда нет возврата.

6 Цепи ада опутали меня. И сети смерти были предо мной.

7 И в бедствии моём я к Господу о помощи воззвал. Я к Богу моему воззвал. Из храма Своего Он голос мой услышал, мой крик о помощи услышал Он.

8 Земля сотряслась и заколебалась, и содрогнулись основания небес, так как разгневался на них Господь.

9 Дым поднимался из Его ноздрей, а изо рта рвалось всепожирающее пламя, и огненные искры разлетались.

10 Он раздвинул небеса и спустился, стоя на тёмном облаке.

11 Он Херувимов оседлал и полетел, паря на крыльях ветра.

12 Он мраком покрыл Себя, как шатром, и воды облаков собрал Он в грозовую тучу.

13 Слава Господняя воссияла сквозь тучи, посыпался град, и блистали молнии.

14 Раскатами грома Господь Всевышний отозвался с небес и все услышали Его голос.

15 Он стрелы пустил и разогнал врагов. Он молнией блеснул и в замешательство привёл их.

16 От грозного голоса Господа, от мощного дыхания из Его ноздрей, открылось взору морское дно, и обнажились основания земли.

17 И руку протянув с высот, меня Он подхватил и из морей глубоких вынес.

18 Он избавил меня от моих врагов могучих. От тех, кто ненависть испытывал ко мне и по силе меня превосходил.

19 В минуту бедствия враг на меня напал, но Господь был для меня опорой.

20 Он вывел меня в безопасное место, и спас меня, потому что Он ко мне благоволит.

21 Господь помог мне, потому что праведен я был, за чистоту мою награды удостоил.

22 Так как шёл я путём, указанным мне Господом, и не грешил я против Бога моего.

23 Я следовал всегда законам Божьим, и от заповедей Его я никогда не отступал.

24 Я непорочным был пред Ним и от греха остерегался.

25 Он видел чистоту моих поступков и наградил за праведность меня.

26 Господи, Ты предан преданным Тебе и с добротой поступаешь с добрым человеком.

27 Ты не обидишь тех, кто не совершил греха, но можешь перехитрить самого хитрого и подлого.

28 Господи, Ты помогаешь покорным и взором Своим унижаешь надменных гордецов.

29 О, Господи, Ты — мой светильник. Тьму вокруг меня Господь превращает в свет.

30 С помощью Твоей могу я победить любое войско. С Богом моим могу взойти на вражескую стену.

31 Путь Бога безупречен, слово Господа надёжно и истинно. Он защищает каждого, кто верует в Него.

32 Нет Бога, кроме Господа. Нет Твердыни, кроме Бога нашего.

33 Бог — моя крепость! Он убирает преграды с моего пути.

34 Ногам даёт Он быстроту оленя, а также способность устоять на высоте.

35 Он к битве меня готовит и силу мне даёт, чтобы мог я стрелять из самого тугого лука.

36 Господи, Ты дал мне Твой щит, чтобы защитить меня. С Твоею помощью я стал великим.

37 Ты расчистил передо мной тропу, чтобы мне не споткнуться о преграду.

38 Врага преследовал я и разбил его. Не остановился я, пока его не сокрушил.

39 Враг побеждён, подняться он не в силах, поверженный, у ног моих лежит.

40 Господи, Ты силы дал рукам для битвы, врага заставил пасть к моим ногам.

41 Ты неприятеля заставил обратиться в бегство, позволил победить ненавидевших меня.

42 Враги о помощи взывали, но некому было их спасти. Они молили Господа, но не ответил Он.

43 Я разбивал их на части, превращая в прах земной. Я топтал и мял их как уличную грязь.

44 Ты спас меня от тех людей, которые против меня на битву вышли. Меня главою над народами поставил, и служат мне даже те, кого я раньше и не знал.

45 Чужестранцы беспомощно падают передо мной. И только услышав обо мне, они мне повинуются.

46 Они слабеют от страха и, дрожа, выходят из своих убежищ.

47 Жив Господь! Да будет благословенна моя Твердыня! Велик Господь — моя Твердыня, дарующая мне спасение!

48 Он — Бог, мстящий неприятелям моим; Бог, повергающий к моим ногам народы.

49 Ты защитил меня, дал мне спасение от неприятеля, помог разбить врагов моих жестоких.

50 Господи, Тебя я буду восхвалять среди народов, Твоё я имя буду прославлять!

51 Господь помогает одержать победы тому царю, которого избрал. Являет Он великую любовь тому правителю, которого помазал: Давиду и его потомкам Он будет предан до конца времён!»

2-а Самуїлова Розділ 22	2-я книга Царств Глава 22
1 І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,	1 Давид пел эту песню Господу в тот день, когда Господь спас его от Саула и от всех его врагов.
2 та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!	2 «Господь — моя Твердыня, моя крепость и убежище моё.
3 Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!	3 Бог мой — моя Твердыня, в которой убежище я нахожу. Господь — мой щит, я обрету спасение Его силой. Он — крепость моя, моё убежище. Спаситель мой, Ты от безжалостных врагов меня избавил.
4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!	4 Когда народ смеялся надо мной, я к Господу воззвал, и Он спас меня от моих врагов! Господь достоин моих восхвалений!
5 Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.	5 Волны смерти грохотали вокруг меня. Поток уносил меня туда, откуда нет возврата.
6 Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили!	6 Цепи ада опутали меня. И сети смерти были предо мной.
7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.	7 И в бедствии моём я к Господу о помощи воззвал. Я к Богу моему воззвал. Из храма Своего Он голос мой услышал, мой крик о помощи услышал Он.
8 Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!	8 Земля сотряслась и заколебалась, и содрогнулись основания небес, так как разгневался на них Господь.
9 Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!	9 Дым поднимался из Его ноздрей, а изо рта рвалось всепожирающее пламя, и огненные искры разлетались.
10 Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.	10 Он раздвинул небеса и спустился, стоя на тёмном облаке.
11 Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.	11 Он Херувимов оседлал и полетел, паря на крыльях ветра.
12 А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.	12 Он мраком покрыл Себя, как шатром, и воды облаков собрал Он в грозовую тучу.
13 Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.	13 Слава Господняя воссияла сквозь тучи, посыпался град, и блистали молнии.
14 Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.	14 Раскатами грома Господь Всевышний отозвался с небес и все услышали Его голос.
15 Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.	15 Он стрелы пустил и разогнал врагов. Он молнией блеснул и в замешательство привёл их.
16 І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.	16 От грозного голоса Господа, от мощного дыхания из Его ноздрей, открылось взору морское дно, и обнажились основания земли.
17 Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.	17 И руку протянув с высот, меня Он подхватил и из морей глубоких вынес.
18 Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.	18 Он избавил меня от моих врагов могучих. От тех, кто ненависть испытывал ко мне и по силе меня превосходил.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.	19 В минуту бедствия враг на меня напал, но Господь был для меня опорой.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!	20 Он вывел меня в безопасное место, и спас меня, потому что Он ко мне благоволит.
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!	21 Господь помог мне, потому что праведен я был, за чистоту мою награды удостоил.
22 Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,	22 Так как шёл я путём, указанным мне Господом, и не грешил я против Бога моего.
23 бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!	23 Я следовал всегда законам Божьим, и от заповедей Его я никогда не отступал.
24 І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.	24 Я непорочным был пред Ним и от греха остерегался.
25 І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.	25 Он видел чистоту моих поступков и наградил за праведность меня.
26 З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,	26 Господи, Ты предан преданным Тебе и с добротой поступаешь с добрым человеком.
27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!	27 Ты не обидишь тех, кто не совершил греха, но можешь перехитрить самого хитрого и подлого.
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.	28 Господи, Ты помогаешь покорным и взором Своим унижаешь надменных гордецов.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!	29 О, Господи, Ты — мой светильник. Тьму вокруг меня Господь превращает в свет.
30 Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!	30 С помощью Твоей могу я победить любое войско. С Богом моим могу взойти на вражескую стену.
31 Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!	31 Путь Бога безупречен, слово Господа надёжно и истинно. Он защищает каждого, кто верует в Него.
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?	32 Нет Бога, кроме Господа. Нет Твердыни, кроме Бога нашего.
33 Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.	33 Бог — моя крепость! Он убирает преграды с моего пути.
34 Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,	34 Ногам даёт Он быстроту оленя, а также способность устоять на высоте.
35 Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.	35 Он к битве меня готовит и силу мне даёт, чтобы мог я стрелять из самого тугого лука.
36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!	36 Господи, Ты дал мне Твой щит, чтобы защитить меня. С Твоею помощью я стал великим.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.	37 Ты расчистил передо мной тропу, чтобы мне не споткнуться о преграду.
38 Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!	38 Врага преследовал я и разбил его. Не остановился я, пока его не сокрушил.
39 Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.	39 Враг побеждён, подняться он не в силах, поверженный, у ног моих лежит.
40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.	40 Господи, Ты силы дал рукам для битвы, врага заставил пасть к моим ногам.
41 Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!	41 Ты неприятеля заставил обратиться в бегство, позволил победить ненавидевших меня.
42 Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!	42 Враги о помощи взывали, но некому было их спасти. Они молили Господа, но не ответил Он.
43 І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!	43 Я разбивал их на части, превращая в прах земной. Я топтал и мял их как уличную грязь.
44 Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!	44 Ты спас меня от тех людей, которые против меня на битву вышли. Меня главою над народами поставил, и служат мне даже те, кого я раньше и не знал.
45 Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.	45 Чужестранцы беспомощно падают передо мной. И только услышав обо мне, они мне повинуются.
46 В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.	46 Они слабеют от страха и, дрожа, выходят из своих убежищ.
47 Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!	47 Жив Господь! Да будет благословенна моя Твердыня! Велик Господь — моя Твердыня, дарующая мне спасение!
48 Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,	48 Он — Бог, мстящий неприятелям моим; Бог, повергающий к моим ногам народы.
49 що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!	49 Ты защитил меня, дал мне спасение от неприятеля, помог разбить врагов моих жестоких.
50 Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!	50 Господи, Тебя я буду восхвалять среди народов, Твоё я имя буду прославлять!
51 Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“	51 Господь помогает одержать победы тому царю, которого избрал. Являет Он великую любовь тому правителю, которого помазал: Давиду и его потомкам Он будет предан до конца времён!»

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

2-а Самуїлова

Розділ 22

2-я книга Царств

Глава 22

2-а Самуїлова

Розділ 22

2-я книга Царств

Глава 22

Старий завіт

Новий завіт

2-а Самуїлова

Розділ 22

2-я книга Царств

Глава 22

2-а Самуїлова

Розділ 22

2-я книга Царств

Глава 22

Старий
завіт

Новий
завіт